Іди туди, куди веде тебе твій страх

4

Будь-який бізнес – це крива зі злетами і падіннями. А часом з затяжної стагнації. Коли ти ростеш – все просто. Тут твої амбіції, віра у власні сили, компетенції та інше – все грає на тебе. Твоє завдання в період росту – дотягнутися до максимально високої точки і на ній закріпитися. Окопатися, щоб при розвороті тренда тебе не відкинуло назад – на вихідні позиції. Але якщо тебе раз за разом скидає, якщо не виходить пробити стіну, в яку ти уперся головою, то амбіції, віра у власні сили та все інше, що давало тобі сили йти вперед, – все це перестає працювати. В електричній мережі вичерпується струм, черпати енергію нізвідки.

Там, за стіною, – інші горизонти. І проблеми іншого рівня, для вирішення яких зазвичай потрібно міняти основні бізнес-процеси. Але це буде потім. А зараз завдання – пробити цю стіну.

Іди туди, куди веде тебе твій страх

Ти – не новачок, і вже все розумієш. Це раніше здавалося, що варто перейти на наступний рівень, стати замість гнома другого рівня ельфом десятого (так, часто бізнес – це не просто зміна рівнів, але і зміна сутностей) – і проблеми не будуть стояти так гостро. А насправді на іншому рівні проблеми не знімаються, вони просто формулюються інакше. Не підеш далі – откатишься тому. І немає нічого безнадежней, ніж боротися зі старими проблемами, усвідомлюючи, що ти міг би зараз бути на іншому рівні, але злякався, здався, не протаранив стіну. Декому так і не вдається протаранити. Що робити, щоб виключити себе з їх числа?

Коли бізнес досягає певного рівня розвитку, засновник вже не може повністю контролювати його, в силу вступають інші правила. Для мене в свій час було одкровенням, що на якомусь етапі моя особиста ефективність, як керівника, перестала значити щось для бізнесу, і на першу роль вийшла ефективність бізнес-процесів. Ти намагаєшся на ходу переробляти свою фірму, але ти не знаєш, як робити це правильно – ти ще не був там, за стіною, і не знаєш, які там закони механіки і фізики.

І настає відчай. Ти пробуєш знову і знову. Але вийти на новий рівень не виходить. І ось саме в цей момент приходить вона – та сама сила, яка єдина з усіх нині здатна підштовхнути тебе до подальшого руху.

Я знаю, що про це не прийнято говорити. Останнім часом мені чомусь попадаються на очі статті про те, що бізнес треба робити легко і невимушено. Можливо, для когось це і так. Але я вам буду говорити про свій досвід. Легкість і невимушеність мною не рухає в ці моменти. У ці моменти мною рухає інша сила – страх.

Це страх тієї ж природи, що охоплює будь-якої людини, коли він серйозно вирішується почати робити бізнес. Ті, хто починав свій шлях у бізнесі з нуля, мене зрозуміють: пам’ятаєте, це той самий страх перед невідомістю, ризиком, хаосом, з одного боку, а з іншого – страх не перейти на наступний рівень. Веде вперед страх не досягти, не протаранити стіну, не виправдати очікувань команди і своїх власних, він змушує зі спітнілими долонями наймати ще п’ятьох співробітників замість того, щоб знижувати витрати. Відчуття дикі: як ніби ти дивишся вниз зі 102 поверхи Емпайр-стейт-білдингу. Цей страх – великий мотиватор.

У кризові моменти для вашого бізнесу за великим рахунком стратегічної повинна стати тільки проблема розширення, а концентруватися на неї саме в цей період біса страшно: хочеться закріпитися на позиціях, працювати на утримання, знижувати витрати. Але насправді потрібно йти саме туди, де найважче. І якщо ви відчуваєте цей страх – значить, ви на правильному шляху.

Перед стіною потрібно забути про те, що ти вже досяг чогось, що можна б і зупинитися, що пора подумати про спокійне життя – нехай і без тих результатів, які чекають на тебе десь попереду, варто тільки піти туди.

Переді мною, наприклад, сьогодні стоять наступні завдання:

  • Збільшити швидкість виконання проектних робіт.
  • Ввести більш виразні KPI для співробітників продакшену.
  • Багато всього ще. Поки не придумав, але придумаю (та й яка, загалом, різниця – це всі нюанси – завжди є що покращувати, впроваджувати й робити, якщо завдання – пробити стіну і вийти на якісно новий рівень).

І ти йдеш в зону хаосу, туди, де по-справжньому страшно. Які при цьому гарантії, що це виправдовує себе? Ніяких. Навіть досвід і поточні компетенції тут не дуже допомагають, адже це досвід та компетенції тебе сьогоднішнього. А потрібні досвід і компетенції тебе завтрашнього, яким ти будеш по той бік стіни. Без цього елемента – готовність йти в зону максимального хаосу і страху – не буває якісного зростання бізнесу. Страх – це твоя плата за те, що ти отримаєш завтра.

Але в цей момент потрібно зрозуміти: ти займаєшся бізнесом тільки тому, що він вкотре дає тобі можливість переступити межу, кидає виклик, який ти не можеш не прийняти, дає тобі шанс знову і знову підніматися на рівень вище. І в якийсь момент ти розумієш, що мета бізнесу – подолання себе. Не знаю законів, які працюють у великому бізнесі, але тут, в малому, ти не можеш подвоїтися просто так. Ти не можеш збільшити виручку в кілька разів, не змінивши себе, не подолавши прірву, яка відділяє нинішнього тебе від того, яким ти будеш по той бік стіни.

І коли ти змінюєш себе, чергова стіна руйнується. І в цей момент важливо не підхопити «зірочку», не надіти шапку Мономаха. Завжди знайдеться «мономах», який домігся і в три, і в десять, і в сто разів більше за тебе. І тут вам добру службу послужить ваш страх. Пам’ятайте про нього, пам’ятайте про те, якими ви були, як стояли на даху зі спітнілими долонями і дивилися вниз.

Страх в бізнесі – це нормально. Але це не причина здаватися, як би страшно не було.

Схожі матеріали:

  • Чому люди бояться успіху
  • Не знаю / не хочу / не вмію – не привід стояти на місці
  • Якими якостями повинен володіти успішний підприємець?