Як незрячі люди професійно реалізуються в інтернеті: інформація з перших рук

8

Завдяки інтернету людина з Владивостока або Калькутти може знайти клієнта в Калінінграді або Сіетлі. Але Мережа стирає не тільки географічні відстані і державні межі. Інтернет допомагає подолати більш складні перешкоди. Мова про можливості професійної реалізації для незрячих та слабозорих.

Як незрячі люди професійно реалізуються в інтернеті: інформація з перших рук

Читайте також: 10 старих і нових догм в копірайтингу, які можна оскаржити

Масштаби проблеми

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 2014 році в світі жили 285 млн осіб з сильними порушеннями зору. З них 39 млн — повністю незрячі, а 246 млн — слабозорі.

Точних даних про кількість незрячих і слабкозорих в Росії немає. У Всеросійському товаристві сліпих складається близько 270 тис. осіб. А за оцінними даними цієї організації кількість незрячих і слабкозорих в країні становить близько 2,5 млн осіб. У країнах СНД проживає від 1 до 1,5 млн незрячих людей і від 3,5 до 9,5 млн слабозорих. Приблизно кожен п’ятий з незрячих — осіб працездатного віку.

Тепер увага. За оцінними даними «Яндекса», від 14 до 32 тис. російськомовних незрячих людей користуються комп’ютерною технікою та інтернетом. Якщо з 1 млн незрячих мешканців СНД 200 тис. — люди працездатного віку, то тільки близько 10% працездатних незрячих людей користуються комп’ютером та інтернетом.

Чому так мало? А ви закрийте очі і спробуйте без сторонньої допомоги відправити кому-небудь електронний лист. Я не зміг цього зробити навіть з програмним забезпеченням, яким користуються незрячі і слабозорі. Але про все по порядку.

Читайте також: Бриф: налагоджуємо взаєморозуміння з клієнтом

Як незрячі і слабозорі користуються інтернетом

За даними «Яндекса», понад 90 % сліпих і слабозорих людей використовують для роботи з комп’ютером в цілому та інтернетом зокрема програми екранного доступу з синтезаторами мови. Це ПО зчитує текст з екрану і відтворює його синтетичним голосом.

У число найбільш популярних скринридеров з синтезатором мови входять JAWS, NVDA, VoiceOver. Домашня ліцензія JAWS коштує кілька сотень доларів США. NVDA — безкоштовне ПЗ з відкритим кодом.

Коли відкривається веб-сторінка, програма NVDA відтворює весь текст, який є на екрані. Робот починає з заголовка, телефонів в хедері, вертикального меню сайту. На читання допоміжного тексту йде від декількох десятків секунд до декількох хвилин в залежності від архітектури і дизайну сайту.

За допомогою гарячих клавіш користувач може направляти робота до потрібних елементів сторінки. Наприклад, клавіші від 1 до 6 дозволяють миттєво перейти до заголовків від h1 до h6, якщо вони є на сторінці.

Ось мої враження від використання програми. Синтетичний голос настільки сильно відрізняється від людського, що інформацію дуже складно сприймати. Для цього доводиться дуже сильно напружуватися і вслухатися в штучну мову. Можливо, практика і звичка спрощують сприйняття. Але з першого разу я насилу розрізняв слова. Зрозуміти сенс більш або менш складних текстів не зміг.

Незрячі люди отримують інформацію з інтернету з допомогою дисплея Брайля. Це пристрій відтворює на панелі символи з допомогою шрифту Брайля. Тактильний дисплей — дорогий пристрій. Його вартість обчислюється в тисячах доларів США. Можливо, з-за цього брайлевскими дисплеями користується лише близько 10 % незрячих користувачів рунета.

Слабозорі люди користуються програмами збільшення шрифту і корекції зображення. На деяких сайтах є версії для слабозорих користувачів. Як вони виглядають, можна подивитися на прикладі ресурсу «Всеросійського товариства сліпих». Перемикач знаходиться у верхній частині екрана.

Незрячі люди користуються інтернетом не лише для отримання інформації й спілкування. Деякі завдяки Мережі працюють, організовують підприємства, знаходять партнерів та однодумців і надають послуги клієнтам. Детальніше про це можна дізнатися на прикладі Цыржимы Ямпиловой та її агентства Tohonix.

Цыржима Ямпилова: всі співробітники студії Tohonix — люди з обмеженнями

Ідея поговорити з Цыржимой Ямпиловой з’явилася спонтанно. При підготовці одній з статей копався в «Джумла» або в OpenCart. Щось не хотіло працювати. Це жахливо дратувало. У перерві прочитав коментар Цыржимы у «Фейсбуці». Вона написала, що самостійно зробила сайт на WordPress. І що вона незряча.

Цыржима погодилася поділитися досвідом з читачами блогу «Текстерры».

Про себе і про студії Tohonix

Дмитро Дементій: Цыржима, розкажіть будь ласка про себе. Поділіться з читачами блогу «Текстерры» хто ви, звідки, чим займаєтеся. Все, що вважаєте за потрібне, чи доречним сказати.

Цыржима Ямпилова: Мене звуть Цыржима Ямпилова, я копірайтер і керівник студії текстового контенту Tohonix. Зараз живу в районному центрі Яшалта в Калмикії. Родом з Бурятії.

Я незряча людина з дитинства. За освітою творчий майстер. Професійно займаюся рукоділлям: макраме, бісероплетінням та іншими видами. Пишу вірші, писала прозу. Брала участь у всеросійських творчих конкурсах, отримувала дипломи. Коли стала професійно займатися копірайтингом, літературна творчість відійшло на другий план.

Як незрячі люди професійно реалізуються в інтернеті: інформація з перших рук

Д. Д.: Я не знав, що ви пишете вірші. Якщо можна, поділіться з читачами своїми роботами.

Ц. Я.: Деякі твори опубліковані на порталі «Вірші.ру».

Д. Д.: Цыржима, ви незряча людина, але не тільки користуєтеся комп’ютером та інтернетом, а ще й працюєте через інтернет. Розкажіть будь ласка про свою роботу. Що саме ви робите? Працюєте самостійно або з групою однодумців? Ви засновник студії Tohonix. Тобто у вас є партнери, колеги, співробітники?

Ц. Я.: У мене п’ять помічників. П’ятий фахівець приєднався до нас недавно.

Так вийшло, що всі співробітники студії Tohonix — люди з обмеженнями. Це вийшло зовсім випадково. Я не хотіла приймати в колектив людей без рекомендацій, щоб не зіткнутися з непорядністю. Оскільки я інвалід, у мене дуже багато знайомих з інвалідністю. Допомогло сарафанне радіо. Зараз у студії працюють три незрячих копірайтера. Також у нас є ілюстратор. Він візочник. І нещодавно до нас приєднався контент-менеджер. У нього ДЦП.

Спочатку я робила всю роботу контент-менеджера сама. Тобто самостійно публікувала контент на сайтах клієнтів. Доводилося працювати з різними CMS. Працювала з WordPress, Joomla!, «Бітрікс». Після зустрічі з конструктором сайтів Wix зрозуміла, що без контент-менеджера агентство Tohonix більше працювати не може. Ця платформа виявилася найскладнішою.

Окрема проблема — зображення. Вони з’їжджають, стають криво. Тому запросила контент-менеджера.

Копірайтерів я запросила раніше. Зрозуміла, що не можу самостійно написати 10 статей у добу.

Функції ілюстратора спочатку виконувала моя мама. Вона — початківець користувач інтернету, тому брала перші-ліпші зображення з «Яндекса». Їх якість мене не влаштовувало. Тому запросила у студію фахівця, який займається тільки підбором фотографій. Але мама все одно мені допомагає. Прошу оцінити її зовнішній вигляд сайту, розташування і читабельність контенту.

Самостійно створила сайт агентства. Він доступний за адресою https://tohonix.biz/. Ресурс працює на WordPress. Також веду групи в соціальних мережах. Створюю і публікую контент.

У агентства Tohonix є різні клієнти. Пишемо для інтернет-магазинів, агентств нерухомості та інших клієнтів. Створюємо інформаційний і навчальний контент. Тексти, що продають практично не пишемо. Особисто я не люблю продажу, так як довгий час продавала в офлайні.

Робимо тексти для блоґів та інформаційних розділів сайтів, які можуть допомогти клієнтам наших клієнтів.

Д. Д.: тобто займаєтеся контент-маркетингом?

Ц. Я.: Так.

Д. Д.: Свої проекти у вас є? Крім сайту агентства.

Ц. Я.: Поки немає.

Д. Д.: Цыржима, підкажіть, як відбувається взаємодія зі співробітниками та клієнтами? Ви працюєте віддалено або у вас офіс?

Ц. Я.: Працюємо віддалено. Помічники перебувають в Омську, Єкатеринбурзі та інших містах Росії. Взаємодіємо через скайп. Для роботи використовуємо «Яндекс.Диск». Тут у кожного копірайтера своя папка, до якої у мене є доступ. В папку я завантажую завдання, а копірайтер кладе сюди виконані роботи, чернетки, інші робочі документи. Тут же знаходиться таблиця, в якій ми враховуємо виконані завдання.

З клієнтами спілкуюся переважно через «Вконтакте». Переважно з цієї мережі приходять нові замовники. Тобто спілкування з клієнтами теж віддалене.

Д. Д.: Як давно ви створюєте контент?

Ц. Я.: Четвертий рік.

Д. Д.: Я знаю, що до цього ви теж займалися інтернет-маркетингом. Тільки це було не створення контенту.

Ц. Я.: Так, до створення контенту я займалася інфобізнес. Створювала і продавала курси рукоділля. Також продавала свої роботи. Для уроків макраме потрібні фотографії, щоб учень бачив вузли, технічні деталі. Фото для курсів робив мій брат. Потім він переїхав в інше місто, фотографувати стало нікому. Тому я перестала робити онлайн-уроки.

Д. Д.: Як ви вирішили, що варто займатися створенням контенту?

Замовникам на біржах тексти потрібні для галочки.

Ц. Я.: Я бачила, що контент користується попитом. А сама почала писати комерційні тексти випадково. Знайома попросила зробити сайт. Я зробила їй сайт на WordPress, а вона писала для нього тексти. Я побачила, що тексти можна зробити по-іншому, краще.

Тоді я почала писати і показувати результат різним людям. Мені підказали, що я можу успішно займатися копірайтингом. Порекомендували зареєструватися на біржі. На біржі пропрацювала один день і зрозуміла, що це не моє. Біржа, а не копірайтинг.

На біржі мені не сподобалося ставлення до тексту. Замовникам там тексти потрібні не для залучення клієнтів, не для навчання аудиторії. Контент їм потрібен для галочки.

Д. Д.: тобто текст їм потрібен для пошукових роботів?

Ц. Я.: Так. В основному на біржі замовляють текст вебмастера для сайтів своїх клієнтів. Зміст або інформаційна цінність їх практично не хвилює.

Тому я вирішила займатися копірайтингом на іншому рівні, більш серйозно. Я відчула, що мені це цікаво, і я можу займатися цим практично без сторонньої допомоги.

Д. Д.: Робота в інтернеті для вас — це необхідність, пов’язана з особливими фізичними потребами? Або це одна з багатьох можливостей?

Ц. Я.: Це одна з можливостей. До інфобізнес і інтернет-маркетингу я працювала оператором колл-центру в Москві. Продавала по телефону різні послуги, наприклад, послугу підключення до інтернету. У колл-центр спеціально набирали незрячих і слабозорих фахівців. Там я працювала досить довго.

В той час у мене була ідея працювати на ринку нерухомості, надавати ріелторські послуги. Якби не було інтернету, я б швидше за все була ріелтором. Але інтернет є, а я розумію, що працювати в інтернет-маркетингу мені цікавіше і зручніше.

Незрячій людині досить складно знайти роботу за наймом. Організації не хочуть витрачати кошти на спеціальне обладнання, яке необхідно сліпій людині для роботи.

Д. Д.: Цыржима, копірайтинг для вас — творча діяльність? Або це рутина? Ви керуєте агентством, тому вам потрібно виконувати багато рутинних адміністративних дій, вірно?

Ц. Я.: Це не творчість, але і не рутина. Деякі з моїх копірайтерів вважають роботу творчістю. Вони дуже болісно сприймають, коли прошу їх щось переробити, доопрацювати текст.

Вважаю текст інструментом, який допомагає досягати певних бізнес-цілей. Але рутиною створення контенту не вважаю. Мені подобається ця діяльність, тому не можу назвати її рутинною.

Д. Д.: до Речі, краще пізно ніж ніколи. Дозвольте уточнити термінологію. При підготовці до інтерв’ю я зустрів термін «псевдотолерантность». Це коли незрячої людини називають слабким зором. Як ви думаєте, як краще говорити?

В університеті мене вчили користуватися загальним і нейтральним терміном «люди з особливими потребами». Тобто акцент робиться на особливостях людини і пов’язаних з ними потреб. І йдемо від фізичних недоліків, обмежень. Як ви вважаєте, доречний термін «людина з особливими потребами»?

Ц. Я.: Вважаю, що з толерантністю не треба церемонитися. Потрібно називати речі своїми іменами. Якщо я сліпа, навіщо мене називати слабовидящей? У слабозорих зберігається, наприклад, 30 % зору. У мене цього немає, тому мене можна називати сліпий.

Незрячі люди дійсно не люблять саме слово «сліпий». Воно негативно забарвлене на емоційному рівні. Люди воліють термін «незрячий». А от термін «людина з особливими потребами» вважаю не зовсім коректним. Він занадто загальний. Особливі потреби є як у незрячого, так і у візку. Але ці потреби абсолютно різні.

Читайте також: Соковитий контент на сухі теми: 5 порад плюс Марго Роббі в джакузі

Про роботу незрячої людини з комп’ютером та інтернетом

Д. Д.: Розкажіть будь ласка, як особисто ви користуєтеся інтернетом? Наприклад, що ви робите, щоб прочитати останні новини, перевірити стрічки в соцмережах, знайти що-то в «Яндексі» або Google? Якими пристроями користуєтеся (стаціонарний комп’ютер, смартфон, планшет)? Яка операційна система, браузер?

Ц. Я.: У мене звичайний ноутбук, який я купила в звичайному магазині. Попросила консультанта дати пристрій, яке буде нормально працювати в інтернеті і не буде виснути, якщо відкрито кілька документів.

Операційна система Windows 10. Працювала з Windows XP, вона мені дуже подобалася. Вирішила подружитися з новою версією. Користуюся Mozilla Firefox. Це найкращий браузер для незрячих. Іноді користуюся Google Chrome. Але з його допомогою складніше сприймати інформацію. Наприклад, він не читає текст у заповнених формах. Браузер від «Яндекса» абсолютно нечитаний для програми екранного доступу NVDA. Така ж ситуація з Opera.

Працюю з «Вконтакте» або «Facebook» через мобільні версії сайтів. На них простіше зорієнтуватися за допомогою програми NVDA. У версіях для десктопів теж можна непогано працювати, але мобільні версії зручніше.

Дуже зручний для незрячих людей сайт «Яндекса». По ньому легко переміщатися. Дуже допомагають віджети, які можна прикріпити на головну сторінку і отримувати потрібну інформацію. Наприклад, новини, соціальні мережі можна переглянути на сторінці «Яндекса».

Щоб переглянути якийсь сайт, знаходжу його з допомогою «Яндекса». Сторінка видачі теж дуже зручна. Посилання на сайти публікуються з заголовками. З допомогою швидких клавіш я керую NVDA. Швидко знаходжу відповідний результат і переходжу по ньому.

На сайті орієнтуюся також по заголовкам. Наприклад, на сайтах або блогах під управлінням WordPress є список сторінок з заголовками і короткими описами. Вони допомагають зорієнтуватися. На деяких сайтах заголовків немає. Тоді доводиться дуже довго читати, щоб знайти потрібні дані.

Д. Д.: При підготовці до інтерв’ю я встановив програму екранного доступу NVDA і спробував попрацювати з комп’ютером. Зайшов на пару сайтів, спробував почитати статтю в блозі «Текстерры». Враження негативні: дуже складно розібрати голос, яким програма читає. Він механічний, і він говорить дуже швидко. Прокоментуйте це.

Ц. Я.: В налаштуваннях можна змінювати швидкість. І можна вибрати голос. У налаштуваннях є багато голосів. Ідеальний знайти важко. Голоси називаються людськими іменами: Макс, Майкл і так далі. Коли я працювала на старому комп’ютері, мені здавався самим приємним голос Даніель. На новому ноутбуці він звучить зовсім інакше. Тобто голос потрібно підбирати під свій ПК: під динаміки, налаштування і так далі.

У налаштуваннях можна вказати, чи повинна програма називати стиль оформлення, номера сторінок, орфографічні помилки, позначати посилання. NVDA дуже гнучко настроюється.

Д. Д.: Цыржима, я знаю, що є платні скринридеры. Як ви до них ставитеся? Можливо, вони краще?

Ц. Я.: Я колись користувалася JAWS. Ця програма зависала при читанні HTML-коду. Тому перейшла на NVDA.

Д. Д.: Брайлівському дисплей — цікавий варіант?

Ц. Я.: Я хотіла придбати такий пристрій, але воно мені не сподобалося. Послухала, як працює цей дисплей. Таке враження, що поруч строчить кулемет. Комбінація з точок вискакує дуже швидко і з таким гуркотом, що стає страшно. Також лякає вартість цього приладу.

Д. Д.: У зв’язку з використанням скринридеров є якісь спеціальні вимоги до ПЗ або заліза комп’ютера?

Ц. Я.: Стандартне і залізо справляються.

Д. Д.: Мені здалося, що використання програми екранного доступу сильно збільшує час отримання інформації. Програма читає все підряд: меню, інформацію в сайдбарах і т. п. Зряча людина потрапляє на інтернет-сторінку, миттєво її сканує і переходить до основної інформації. Це відбувається несвідомо. Звідси питання: як ви думаєте, необхідність користуватися скринридером сильно ускладнює процес збору інформації для статей?

Мені здається, щоб отримати потрібні дані для статті, вам доводиться здійснювати титанічні зусилля, буквально, без перебільшень подвиги. По своєму досвіду можу сказати, що доводиться перелопачувати купи сміття, щоб знайти стоять дані. Багато речей просто пробігаю очима, сканую. На льоту розумію, що так, тут щось варте уваги, а ось тут банальності. А вам щоб ці купи сміття перелопатити, доводиться почути зміст сторінки з допомогою скринридера і усвідомити. Прокоментуєте це?

Ц. Я.: Звичайно, зряча людина знаходить інформацію швидше. Але щоб незрячому знайти потрібні дані, прослуховувати весь вміст сторінки не треба. З допомогою швидких клавіш можна управляти програмою NVDA і пересуватися до потрібних розділів сторінки.

На швидкість читання впливає якість HTML-розмітки сторінки. Якщо заголовок виділено тегом h1, я можу миттєво перейти до нього за допомогою клавіші «1». Тобто до заголовків і підзаголовків різного рівня можна перейти за допомогою клавіш з «1» до «6». Клавіша k використовується для навігації по посиланнях, g дозволяє переміщатися між графічними елементами, а f між полями форми. Клавіша l переміщує рідер до списку.

Щоб швидко зібрати потрібну інформацію для статті, я спочатку сортую посилання з пошукової видачі. Копіюю у відповідні окремий документ. Потім працюю окремо з кожною посиланням, вірніше, з інформацією на сторінці.

Д. Д.: Як ви вводите текст? Клавіатура? Голосовим уведенням не пробували користуватися? Я пробував кілька програм, але вони мені не сподобалися.

Ц. Я.: Так, вводжу текст за допомогою клавіатури. Голосове введення теж використовую. Наприклад, голосом керую сервісами «Яндекса». Для введення тексту голос не використовую.

Про взаємодію з клієнтами

Д. Д.: Ваші клієнти знають, що ви — незряча людина? Як вони до цього ставляться? Чи Не з’являються проблеми, коли клієнт дізнається ситуацію? Наприклад, не кажуть клієнти, що ви не впораєтеся? З непорядністю не стикалися?

Ц. Я.: Я не приховую, що незряча. Про це написано на сайті, на сторінці «Вконтакте». Чесно кажучи, на це ніхто не звертає уваги. Підозрюю, що один з клієнтів знає про ситуацію. Він дуже лояльно до мене ставиться. Але зазвичай спеціально клієнтам не кажу, а вони не питають. Просто працюємо.

Що стосується непорядності. Такі прояви є незалежно від фізичних особливостей людини. Колись була клієнтка, яка не оплатила наші послуги. Просто є такі люди.

Д. Д.: Напевно, в офлайні навіть вище ймовірність якогось обману?

Ц. Я.: Ви знаєте, в офлайні я зустрічалася тільки з хорошими людьми. Коли я працювала в Москві, їздила на роботу на метро. Вранці мене проводжали батьки, а ввечері зустрічали. Незнайомі люди завжди намагалися проводити мене, допомогти знайти вихід, знайти батьків.

Одного разу я просто сиділа на лавочці і чекала тата. До мене кілька разів підходили молоді люди і цікавилися, чи потрібна якась допомога.

Д. Д.: Радий це чути. Напевно, я недооцениваю людей.

Читайте також: Замовник vs. копірайтер: проблеми ефективної взаємодії

Про самостійне створення сайту

Д. Д.: Цыржима, бажання поспілкуватися виникло, коли ви у коментарях у соцмережі написали, що створили сайт на WordPress. Я як раз в цей момент щось намагався з сайтом зробити для статті. Щось у мене не виходило, я лаявся на «движок». Ваш коментар мене вразив. Дуже хочу дізнатися деталі та дрібниці.

Як ви створювали сайт? На що ви орієнтуєтеся при виборі теми або дизайн-шаблону? Як плануєте структуру сайту? Як публікуєте матеріали? Вам хтось допомагає? До речі, повинен сказати, що ваш сайт виглядає дуже приємно. Не кожен зрячий вебмастер може похвалитися таким.

Ц. Я.: Рада, що вам сподобався сайт. Перший ресурс я зробила для свого курсу макраме. Дивилася або слухала навчальні відео. На слух сприймати відеоуроки по створенню сайтів складно. Лектор говорить, що треба зробити те і це. А як саме зробити, він не говорить.

Читала популярні блоги, наприклад, KtoNaNovenkogo. Потім мені попалися відео Михайла Гаврилова з тренінг-центру «Твій старт». Лектор промовляв, що він робить. Завдяки цьому я могла дивитися і робити те ж саме. Я люблю говорити «дивилася відео», а не слухала.

На відео розповідали, як зареєструватися на хостингу. Я це зробила. Розібралася з панеллю управління. І за 10 тестових днів зробила сайт і опублікувала на ньому першу інформацію.

Складніше всього було розібратися з зображеннями. Також деякі речі потрібно робити мишкою. Наприклад, переміщати віджети, відзначати якісь галочки. Потім я знайшла у налаштуваннях WordPress зручну функцію. Це спеціальні можливості для людей з обмеженнями зору. Зараз до речі її то прибрали, то зробили дефолтної. Після включення функції біля кожного віджета з’явилися кнопки управління.

У незрячого в інтернеті такі ж вимоги, як у пошукового робота.

На першому сайті я використовувала шаблон за замовчуванням. Він мені дуже сподобався, бо був повністю оптимізований під потреби незрячої людини. А у незрячого в інтернеті такі ж вимоги, як у пошукового робота. Наприклад, якщо в панелі Search Console скористатися функцією «Подивитися як Googlebot», можна побачити на сайті точно так само, як його бачить незряча людина. Тобто основний контент йде у верхній частині сторінки, а віджети та інші допоміжні елементи нижче.

Є шаблони, в яких віджети відображаються вище основного вмісту. Вони мені не підходять. При виборі теми орієнтувалася на можливість вільно переміщатися по елементам сторінки. Це можливо завдяки коректній HTML-розмітки. Відповідний шаблон знайшла на сайті GoodwinPress.

Шаблон встановлювала сама, це просто. Складності, як я вже говорила, з’являються при публікації фотографій. Потрібно вгадати розмір, десь обрізати. Як незрячі кажуть, у таких випадках прошу глазастика подивитися. Тобто прошу кого-небудь зрячого поспостерігати, підказати.

З вирівнюванням фото проблем немає. За замовчуванням налаштувала вирівнювання по лівому краю. Якщо потрібно по-іншому вирівняти, швидко це роблю, бо добре знаю HTML-код.

Потрібно відзначити особливості роботи з редактором WordPress. CMS підтримує два режими редагування: візуальний та текстовий. У візуальному редакторі незряча людина не може працювати. Тому я працюю в режимі HTML.

Д. Д.: Мені все одно дуже складно уявити, як незряча людина може самостійно зробити сайт і адмініструвати його. Я закриваю очі, включаю програму NVDA, але у мене не виходить щось зробити.

Ц. Я.: WordPress — дуже простий движок. Коли я публікую статті на всіх сайтах під управлінням «Бітрікс» або Joomla!, доводиться набагато складніше. Сайт на WordPress керувати набагато легше. Незряча людина може працювати з цією CMS абсолютно вільно.

Про адаптацію сайтів під потреби незрячих та слабозорих людей

Д. Д.: Яким повинен бути сайт, щоб сліпі або слабозорі люди могли комфортно його використовувати? Чи повинен власник сайту, блогу, інтернет-магазину щось робити, встановлювати якісь плагіни, якось адаптувати ресурс? Хто повинен дбати, щоб сайт був зручним для людей з особливими потребами? Чи це проблема незрячої людини?

Ц. Я.: Якщо сайт технічно оптимізований для пошукових роботів, він вже адаптований під потреби незрячих користувачів. Для слабозорих бажано встановлювати плагіни, які збільшують шрифт натисненням кнопки.

Для незрячих людей важливо, щоб текст на сайті був структурований за допомогою заголовків і підзаголовків. Плагін Comfortable Reading для WordPress допоможе адаптувати сайт для слабозорих.

Для незрячих людей важливо, щоб інформація на сайті була структурована. Мова йде про заголовках і підзаголовках. Дуже важливо коректно використовувати HTML-код. Наприклад, правильно виділяти нумеровані та маркіровані списки. Тобто якщо ви в тег

поставите цифри, незрячій людині буде складно зрозуміти, що це список. Потрібно виділяти списки тегами

    і . Точно так само треба розмічати цитати і всі інші елементи сторінки. Тоді незряча людина може за допомогою швидких клавіш знайти потрібні дані.

    Як вже казала, дуже зручно, коли в блогах або на сторінках інформаційних розділів сайтів є списки публікацій у вигляді заголовків і коротких описів. Це допомагає ознайомитися із змістом сторінки і знайти потрібні матеріали.

    Д. Д.: Цыржима, ви говорили, що зручніше користуватися мобільними версіями сайтів. А якщо ресурс має лише адаптивну верстку, це гірше?

    Ц. Я.: Ні, не гірше. Головне, щоб основна інформація була у верхній частині сторінки, а також були виділені заголовки. Я вважаю, що для звичайного сайту мобільна версія не потрібна.

    Користуюся мобільними версіями сайтів соцмереж тільки тому, що вони швидко оновлюються. У стрічці з’являються нові дані. З-за цього програма екранного доступу підвисає. На звичайних сайтах інформація так швидко не оновлюється. Тому зручно працювати з повною версією.

    Загалом коли власник сайту виконує технічну пошукову оптимізацію, він піклується не тільки про роботів. Він робить сайт зручним для людей, в тому числі, для незрячих.

    Ще один важливий момент: на деяких сайтах погано оформлений пошук. Пошуковий рядок неможливо знайти або неможливо встановити в поле пошуку курсор за допомогою програми екранного доступу.

    Бувають незручні фільтри рубрик. Наприклад, у блозі «Текстерры» незручно зроблений фільтр. Я не можу потрапити в потрібну рубрику, з допомогою випадаючого меню. Щоб обрати категорію, я повинна знайти статтю відповідної тематики, а в кінці під статтею вибрати потрібну посилання.

    Д. Д.: Пошук на сайті «Текстерры» зручний?

    Ц. Я.: Чесно кажучи, я не можу його знайти.

    Д. Д.: Пошук від Яндекса або Google для сайтів зручний?

    Ц. Я.: Так, дуже.

    Читайте також: Обережно: 5 частих причин провалу копірайтерів в контент-маркетингу

    Про вільний час

    Д. Д.: Цыржима, чим ви займаєтеся у вільний від роботи час? Чим захоплюєтеся? Що любите?

    Ц. Я.: Займаюся рукоділлям. Макраме, бісероплетіння. Люблю читати. Люблю готувати. Люблю настільні ігри. У мене спеціальні ігри для незрячих. Улюблена гра — кросворд. Це адаптована для незрячих іграшка. Дуже хороша розрядка, допомагає відволіктися від роботи і розслабитися. На вихідних зазвичай розгадую кросворди.

    Як незрячі люди професійно реалізуються в інтернеті: інформація з перших рук

    Д. Д.: Що любите читати?

    Ц. Я.: Люблю читати легенди, епоси різних народів.

    Д. Д.: Цыржима, можливо, ви хочете щось сказати чи побажати читачам блогу «Текстерры»: своїм колегам, потенційним клієнтам?

    Ц. Я.: Побажаю, щоб кожна людина у своїй професійній діяльності зумів виділити важливі для нього сфери і сфокусуватися на них. Наприклад, я зараз зрозуміла, що мені абсолютно не потрібна розсилка. Кажуть, що це хороший інструмент, що на нього варто витрачати час. А у мене є більш важливі інструменти, на які варто звертати більше уваги.

    Якщо до мене приходять клієнти з «Вконтакте», я краще оптимизирую роботу з цим каналом. Поліпшу свою групу. А на розсилку мало відгукуються, тому на неї можна час не витрачати.

    Д. Д.: Цыржима, велике спасибі за інтерв’ю. З вами приємно спілкуватися. Успіхів вам!

    Ц. Я.: Вам теж велике спасибі!

    Підвести підсумки…

    …спілкування з Цыржимой Ямпиловой непросто. Є бажання написати щось пафосне і обов’язково згадати відому пісню у виконанні Азамата Мусагалиева. Але це зайве.

    Потрібно акцентувати увагу на важливих тезах. Грамотна оптимізація сайту адаптує ресурс до потреб незрячих. Структурування вмісту робить його видимим для людини з обмеженнями зору. WordPress — дуже проста і зручна CMS. Створювати й адмініструвати сайти на ній під силу незрячій людині.

    І ось ще що. Не варто лаяти движки і програми і жбурляти чашкою в монітор, якщо щось не виходить. Краще просто спробувати ще раз. Саме цього навчила мене повість про справжню людину на новий лад.