Євгенія Крюкова (це я) – справжня врушка.
Так-так. Ви не помилилися. Останнім часом я тільки і роблю, що вру. І, знаєте, що найцікавіше? Це допомагає мені краще писати. З тих пір, як я почала практикувати брехня, якість моїх статей зросла на кілька порядків.
Напевно, ви думаєте: «Що за єресь вона несе? Невже в цій статті вона буде давати поради про те, як майстерно брехати своїм читачам? Так що вона про себе думає?»
Друзі, давайте не будемо робити поспішних висновків і раніше часу закривати сторінку. Метою цієї статті не є пропаганда брехні в звичному розумінні цього слова. Я не збираюся закликати вас обманювати своїх читачів, клієнтів та і взагалі яких-небудь інших людей. Навпаки, я настійно рекомендую вам цього не робити (сподіваюся, пояснювати причини немає необхідності?). У цій статті я хочу розповісти вам трохи про інше.
Про самообман. І про те, як за допомогою нього можна поліпшити свої письменницькі навички.
А що, якщо…?
Кажуть, більшість геніальних відкриттів починаються саме з цих слів. В голову приходить божевільна з першого погляду думка, починаєш її обмірковувати, потім шукати підтвердження в інтернеті, розпитувати знайомих і раптово розумієш – а думка не така вже й погана! Може бути, її можна використовувати для своєї вигоди?
Так було і в моєму випадку. Однак, перш ніж розкрити зміст моєї ідеї, дозвольте розповісти вам коротку передісторію.
Зовсім нещодавно ми запустили кампанію по гостьовому блогінгу. Буквально за тиждень мною було написано і відправлено на погодження 4 статті. Як ви розумієте, якість цих статей має бути на вищому рівні, інакше на публікацію можна було і не розраховувати. На їх створення було витрачено купа часу і зусиль. Вичитування була вдвічі ретельніше, ніж зазвичай. Кожне пропозицію було доведено до ідеалу. Який підсумок? З чотирьох статей опублікована лише одна.
Не дуже хороші результати, чи не правда? Однак помідорами кидатися в мене не стоїть. Статті дійсно були якісними, просто так лягли карти. Один блогер відмовився приймати статтю у зв’язку з тим, що вона містить недостатньо детальне керівництво до дії (хоча з цим я могла б і посперечатися). Інший – не відповідав протягом декількох тижнів, а тримати статтю так довго просто недозволено. Третій – досі зберігає мовчання. У підсумку 3 з 4 статей пішли на наш сайт.
Через деякий час після публікації я вирішила перевірити статистику за цими статтями. І ось, що я знайшла – кожна з них набрала більше переглядів і розшарювання, ніж усі мої попередні статті!
(Ось, до речі, вони. Якщо цікаво, почитайте)
- Технологія Eye Tracking, або Чого не дадуть вам сервіси веб-аналітики
- Виявили крадіжку вашого контенту? Як і коли можна завдати удару у відповідь?
- Правдива історія про те, як один закордонний блогер за рік збільшив трафік на 342%
І тут я подумала:
Ця проста з першого погляду ідея осінила мене. І я вирішила дізнатися, що з цього приводу думають вчені-психологи.
Результати досліджень
«Самообман у малих дозах має величезні переваги», – говорить Роберт Триверс, професор антропології в Рутгерськом університеті та автор книги The Folly of Fools («Дурниці дурнів»).
Згідно з дослідженням Зої Чанс, проведеного в Гарвардській школі бізнесу, більшість людей займаються самообманом несвідомо. Найчастіше – для того щоб підвищити свою самооцінку і почати відчувати себе більш комфортно. Серед улюблених практик цих людей: блокування негативних думок, уявлення того, як навколишні захоплюються плодами їхньої роботи, і більш позитивна оцінка своїх здібностей.
Також учені зазначають, що цими тактиками можна користуватися і усвідомлено – для поліпшення результатів своєї діяльності (якраз мій випадок). Головне при цьому, не перегинати палицю. Що мається на увазі під цією фразою? Дивіться на картинці:
Можливі труднощі
Отже, результати досліджень показали, що самообман в невеликих кількостях може бути дуже корисний. Напевно, ви погодитеся зі мною, що те, що я пропоную (уявляти, що пишеш для авторитетних блогерів) – не є «перебором» і може стати відмінним способом поліпшення якості статей. Однак тут існує одна проблема. Уявляти, що пишеш для сторонньої людини та реально для нього писати – зовсім різні речі. Тому тут може знадобитися серйозна налаштування.
Ось порядок дій, яким я керуюся:
Заключні рекомендації
Обов’язково проведіть такий експеримент – напишіть статтю для уявного блогера. Хоча б раз. І подивіться статистику. Ось побачите, різниця буде очевидною. Якщо ж після цього ви вирішите використовувати самообман на постійній основі, будьте готові до того, що в деяких випадках вас чекає провал. Так вже влаштована наша психіка – іноді легше написати звичний «середнячок», ніж мучити свій мозок, змушуючи видати черговий шедевр. Ставтеся до себе лояльно, але при цьому не забувайте: самообман – відмінна штука, за допомогою якої можна показати свої найкращі здібності і доставити своїм читачам справжнє задоволення.