Коротка історія розвитку блогінгу

334

Зараз ви читаєте статтю, розміщену в нашому блозі. Були часи, коли створення блогу було не такою вже простою справою. На сьогоднішній день ведення блогу – це спосіб просування бізнесу, а відомі блогери-одинаки заробляє цим собі на життя. Згідно The Guardian, самий популярний блогер YouTube – обзорщик ігор PewDiePie, заробив тільки за 2014 рік понад 7 млн доларів.

Якби не довгий, звивистий шлях, подоланий блоґінгом, цього поста могло б не бути, а ви могли б його зараз не читати.

Коротка історія розвитку блогінгу

Походження поняття

Словник Merriam-Webster так визначає поняття блогу: «сайт, на якому хтось пише про своїх переконаннях, діяльності і досвід». У 2004 році цей же словник назвав «блог» словом року.

Рання семантика слова «блогінг» досить невизначена. Більш пізні і відомі значення – це «веб-блог», «особиста інтернет-сторінка» та «онлайн-щоденник». Тепер ми просто говоримо «блог» – цей термін легко прижився в сучасному лексиконі. Однак, його значення продовжує змінюватися. Сучасним блогерам доступні десятки платформ і форматів ведення блогу, тому зараз не існує стандарту того, як блог повинен виглядати.

Слово blogosphere, тобто «блогосфера», було придумано публіцистом Бредом Грэхэмом 10 вересня 1999 року, і підносили їм як жарт. Як термін воно увійшло в обіг через три роки, в рунет воно також прийшло в 2002 році.

Давайте подивимося, який шлях пройшов блогінг, щоб стати тим, чим він є зараз. Сідайте зручніше – на нас чекає подорож крізь два десятки років.

Початкова стадія

Визначити точну дату появи блогінгу як явища досить складно, але вона припадає на першу половину 90-х. Блоги того часу зараз не знайти, так як не існувало онлайн-рейтингу блогів і ніхто не архивировал їх. По версії «Вікіпедії», перший блог рунета – це серіал «Маячня-Соціум», що з’явився в 1994 році.

Багато хто з перших блогерів – хоча такого поняття ще не існувало – були тими людьми, хто рано усвідомив важливість «всесвітньої павутини». Одним з них був Джастін Холл, який створив у 1994 свій невигадливий блог, який складався з оглядів прикладів HTML, які траплялися йому в інтернеті. Цього, однак, було достатньо, щоб New York Times назвав Холу «батьком-засновником особистих блогів». У 1997 Джон Барджер, засновник сайту Robot Wisdom, ввів нове слово для опису блогів в інтернеті – «веблог».

Коротка історія розвитку блогінгу

Більше блогінг-платформ

У 1999 р. були запущені платформи Blogger і LiveJournal.

Запуск Blogger.com сприяв зростанню популярності блогінгу, а сам сайт сподобався користувачам завдяки зрозумілому і зручному інтерфейсу. У лютому 2003 року він був придбаний Google і до травня 2007 був повністю перенесений на його сервера. Зараз платформа доступна і російською мовою.

Першим російськомовним користувач «Живого Журналу» вважається linker, чий щоденник був відкритий 27 листопада 1999 року о 03:08:20 має номер 666 в базі даних. В рунеті «Живий Журнал», за даними його ж статистики, має високу відвідуваність, однак газета «Ведомости» у 2011 році писала про падіння популярності ЖЖ.

У цьому ж році в інтернеті з’явився перший пост у блозі, що містить відео. Його виклав користувач Адам Контрас. У листопаді 2003 року з’явилося слово «влог», утворене від злиття слів «відео» і «блог». Такий формат ведення блогу згодом став дуже популярним і залишається таким до теперішнього часу.

В 1999 році з’явився один з перших автономних блогів рунета – Tynu4ok Goblina, що належить Дмитру Пучкову, більш відомому в інтернеті як Goblin. Самого поняття «автономний блог», він же standalone blog, в рунеті тоді не існувало. Згодом блоги такого формату найчастіше створювали колишні користувачі популярних блог-платформ через незгоду з політикою адміністрації таких ресурсів.

2002 – Важливий рік в історії блогінгу

У лютому 2002 року почала роботу компанія Technorati, відома своєю пошуковою машиною для англомовних блогів.

У цьому ж місяці була звільнена Хізер Армстронг, професійний блогер з США, після того, як написала пост про колег в особистому блозі. Невідомо точно, чи вона була першим блогером, звільненим за зміст особистого сайту, але цей епізод викликав резонанс і привів до обговорення питання про свободу слова блогерів. У 2004 ситуація повторилася, коли була звільнена скандально відома секретар Конгресу США Джессіка Катлер. У своєму блозі під ніком Washingtonienne Катлер описувала свої інтимні зв’язки з впливовими політиками, називаючи їх тільки за ініціалами. Незважаючи на те, що її блог був анонімним, її особа була встановлена за допомогою сайту Wonkette.

У 2008 році в Росії почалося кримінальне переслідування блогера Сави Терентьєва за коментар, в якому він закликав публічно спалювати «невірних ментів» на Стефанівської площі міста Сиктивкар. Щодо Терентьєва було порушено справу за 282 статтею КК РФ «збудження ненависті і ворожнечі до соціальної групи – співробітникам міліції». Блогер отримав рік умовно, його спроба оскаржити вирок ні до чого не привела. Вираз «невірні менти» згодом стало мемом.

У 2002 з’явилося рух мам-блогерів, де вони ділилися досвідом виховання дітей та відповідали на запитання передплатників. Спільнота мам-блогерів рунета з’явилося в 2010 році.

У 2002 році почала роботу російська блогінг-платформа Diary.ru. Зараз її використовують майже півтора мільйона чоловік. З 2006 року сайт запустив платні сервіси, наприклад, «Блокнот», що дозволяє робити записи, які не видно пошуковикам і користувачам. Адміністратор Diary.ru зізнався, що в цілях забезпечення дотримання правил сайту, він читає закриті записи користувачів.

У серпні «Гугл» запустив сервіс Google AdSense, що дозволяє пов’язувати певний блог з відповідною його тематиці рекламою (на вибір автора блогу). Відомі бренди стали надсилати блогерам свої продукти на огляд. Завдяки AdSense з’явилася можливість монетизувати свій блог, і незабаром блогінг з хобі перетворилося на бізнес. Для топових блогерів він став основним способом заробітку.

Коротка історія розвитку блогінгу

Розвиток триває

У 2003 році були запущені платформи для блогінгу TypePad і WordPress, і число блогерів продовжив зростати. Початок 2000-х також ознаменувався підвищенням інтересу до блогів про політику, а які пишуть для інтернет-видань і блогів автори стали називатися «кибержурналистами». Це спричинило зростання кількості блогів політичної тематики.

У серпні розпочав роботу сайт Myspace, поєднує в собі блог-платформу і соціальну мережу. Відмінною особливістю Myspace також стала його музична спрямованість: на сайті можна було прослуховувати аудіозаписи відомих виконавців, які вели там свої сторінки, а аматорські групи могли викладати свої кліпи та пісні. Російськомовна версія сайту з’явилася в 2008 році, але вже в 2009 році було оголошено про закриття сегмента російською мовою зі збереженням інтерфейсу і профілів російських користувачів. Зараз Myspace знову став англомовним.
Myspace довго була найпопулярнішою соціальною мережею в світі, поки її не обійшов Facebook в 2008 році. За даними Alexa, Myspace займає 2225 місце по популярності в світі.

У рунеті був запущений інтернет-портал LiveInternet, що поєднав у собі лічильник статистики, пошуковик і блог-платформу. Пізніше сервіс запустив власну поштову систему @li.ru.

Поступово почала стиратися межа між блогосферою та ЗМІ, надалі блогерам належало стати представниками преси, так як їх огляди поточних подій ставали дедалі популярнішими у аудиторії.

Відео і преса

Незважаючи на те, що відеоблоги вже існували, не було платформи, призначеної спеціально для ведення такого типу блогів. У 2005 році був запущений YouTube, однак у той час він був нічим іншим, як сайт знайомств, де люди розповідали про себе в коротких відео. Поступово сайт прийшов до того виду, до якого ми звикли, почавши залучати на сайт творців відеоконтенту. Російськомовна версія YouTube з’явилася в 2007 році і сайт швидко став набирати популярність.

Межа між ЗМІ та блогерами стала ще тонша після запуску інтернет-видання Huffington Post у травні 2005 року. Спочатку це був політичний форум, і Washington Post назвала його «колективним блогом», проте зараз це один з найпопулярніших інформаційних порталів. Huffington Post – це не тільки платформа для синдикації, але і джерело оригінального контенту від штатних співробітників, оглядачів, провідних власну рубрику і сторонніх блогерів.

До колективних блогах можна віднести такі розважальні ресурси як Buzzfeed і 9gag, в рунеті їх аналогами є Pikabu і Joyreactor. Контент на них створює відразу безліч користувачів, його оцінюють і обговорюють в коментарях.

Поява нових платформ викликало питання: «Це інтернет-газета або блог?» І відповідь на нього з роками стає все менш очевидним.

Розквіт мікроблогів

У 2006 році був запущений Twitter і написання постів у 140 (або менше) букв швидко стало дуже популярним. «Твіттер», по суті, заклав основи мікроблогінгу: думки, історії та інші форми контенту подаються в найменшій з можливих форматів. Російськомовна версія сайту з’явилася в 2011 році. У 2014 році виручка компанії Twitter Inc. склала 1,4 млрд доларів. У 2007 році була запущена інша платформа для мікроблогів – Tumblr.

Популярність блогів, в тому числі і мікроблогів, принесла і незліченну кількість образливих твітів і коментарів. Це змусило Тіма о’райлі, одного з головних ідеологів Web 2.0, створити «Кодекс блогера» в якості відповіді на образи в блозі його подруги.

Ось деякі правила цього кодексу:

  • Брати на себе відповідальність не тільки за власні слова, але і за коментарі, залишені в вашому блозі.
  • Визначте свій рівень терпимості по відношенню до образливим коментарям.
  • Видаляйте анонімні коментарі.
  • Ігноруйте тролів.
  • Якщо ви бачите, що хтось веде себе неприйнятно, скажіть йому про це.
  • Не пишіть в інтернеті те, чого не сказали б людині в обличчя.
  • Світова блогосфера в той час досягла солідних розмірів. За даними одного з провідних англомовних блог-пошукачів Technorati.com на вересень 2006 року в світі було більш ніж 54 мільйони блогів.

    У 2007 році «Яндекс» запустив власну блог-платформу «Я. Ру» Спочатку реєстрація на сервісі була доступна тільки за запрошеннями, пізніше він став доступний усім бажаючим. У 2014 році «Яндекс» оголошує про закриття ресурсу в зв’язку з падінням популярності – в місяць оновлювалося всього 0,3% щоденників. Новина про закриття стала резонансною, і користувачі сервісу навіть створювали петиції з «порятунку» «Я. Ру», але 28 липня сервіс припинив роботу.

    Коротка історія розвитку блогінгу

    Темні століття блогінгу

    Протягом цих років не відбулося подій, помітно вплинули на розвиток блогінгу.

    У січні 2009 у США почав роботу блозі Білого дому. В Росії теж існує офіційний блог уряду.

    У 2010 році вийшов фільм «Джулі і Джулія: Готуємо щастя за рецептом», заснований на записах з кулінарного блогу Джулі Пауелл. Це був перший помітний комерційний успіх блогера у сфері поп-культури.

    У 2011 році Google вніс зміни в алгоритм «Панди», які також вплинули на блогерів. Метою змін алгоритму було зниження рейтингу сайтів зі слабким контентом, і вони вдарили по популярності блогерів, чий контент був визнаний Google недостатньо якісним.

    Головною інтригою російської блогосфери 2011 року стала особу автора анонімного ЖЖ-щоденника prostitutka_ket. В блозі від першої особи описується життя петербурзької повії, яка приїхала в північну столицю з села. У рейтингу «Живого журналу» блог займає 54 місце. У 2013 вийшла книга «Записки prostitutki Ket».

    Сучасний етап

    У рейтинг 10 найбільш відвідуваних сайтів 2015 року увійшли дві блогінг-платформи: YouTube (3 місце) і Twitter (8 місце), і їх популярність тільки росте.

    Зараз кожна компанія прагне до того, щоб завести собі блог і наповнити його якісним контентом. Топові блогери сучасності кшталт зірок, у яких беруть автографи і з якими роблять фото. Блогери з великою аудиторією прирівнюються до ЗМІ, їх слово і думка мають вагу; бренди залучають їх до співпраці для розробки нових продуктів. Блог тепер – це не просто онлайн-щоденник, велика кількість платформ та видів блогінгу дозволяє створювати різноманітний контент. Все це дає підставу думати, що популярність блогінгу буде тільки рости.

    А яким ви бачите блог майбутнього? Поділіться думкою в коментарях.